|
Емульсія гідрофобізуюча «Гідросилат»
Однією з найважливіших проблем у будівництві є підвищення довговічності будівель, споруд, зниження витрат на їх експлуатацію та ремонт. Найчастіше ці проблеми пов'язані з негативним впливом води на будівельні матеріали.
Всі будівельні матеріали, за винятком пластиків, скла та металів, мають пористу структуру і, отже, тією чи іншою мірою здатні поглинати воду за рахунок капілярного всмоктування. Більшість будівельних матеріалів може поглинути від 10 до 40% води, а для сильнопористих матеріалів водопоглинання може перевищити 100%. Основна кількість води потрапляє в будівельні матеріали зовні. Свою роль цьому грають атмосферні опади, вологість зовнішнього повітря, температурний режим. Вода може також проникати в товщу матеріалів в результаті підсмоктування ґрунтових вод із ґрунту або протікання через дах. Наприклад, при порушеній гідроізоляції відсіку волога по бетонній стіні або цегляній кладці може підніматися від землі на висоту до двох метрів. Крім надходження вологи ззовні, вологісний режим огороджувальних конструкцій будівель визначається також надходженням вологи зсередини будівлі. Ця волога утворюється внаслідок виробничої чи господарсько-побутової діяльності. Наприклад, у квартирі середньої площі протягом доби може утворюватися від 8 до 15 л води у краплиннорідкому вигляді або у вигляді водяної пари. Виділення вологи відбувається в результаті користування ванною, душем, туалетом, миття посуду, прання білизни, приготування їжі, прибирання, а також за рахунок природного випаровування води людьми, тваринами та рослинами.Волога, що накопичується в будівельних конструкціях, має негативний вплив на будівельні матеріали - вона їх або безпосередньо руйнує, або провокує початок руйнівних процесів.
Види негативного впливу води на будівельні матеріали:
Вода, що міститься в пористих будівельних матеріалах, при замерзанні розширюється, збільшуючись в обсязі на 10%. При цьому в порах матеріалу створюється тиск понад 200 МПа (2 т/см 2 2). Найміцніші будівельні матеріали, такі як бетон, камінь, цегла, не в змозі протистояти такому внутрішньому тиску без утворення мікротріщин. Мікротріщини, що утворилися, починають знову активно поглинати вологу, вона знову замерзає і цей процес періодично повторюється, поки мікротріщини не перетворяться на широкі тріщини, які можна спостерігати неозброєним оком. Особливо сильна руйнація йде в осінньо-весняний період, коли за добу вода може замерзнути та розтанути багаторазово. Найбільш інтенсивно такій руйнації зазнають неопалювані будівлі та окремі споруди,
Вода, мігруючи в порах будівельного матеріалу, здатна розчиняти солі, що містяться в ньому. Розчин, що утворюється при цьому, виходить на поверхню і висихає.
Підвищення вологості будь-якого будівельного матеріалу призводить до зростання його теплопровідності. Це з тим, що з зволоженні матеріалу його пори заповнюються водою, має високий коефіцієнт теплопровідності (приблизно в 25 разів більше, ніж в повітря). Підвищення вологості будівельних матеріалів на 10% знижує їх теплоізоляційні властивості на 30-50%. Наприклад, при підвищенні вологості цегляної стіни завтовшки 0.5 м з повнотілої глиняної цеглини з 5% до 15%, її опір зменшується більш ніж на 30%. Ще більшою мірою зростає теплопровідність вологого матеріалу при зниженні температури, коли вода в порах замерзає. Це пояснюється тим, що коефіцієнт теплопровідності льоду в 4 рази більший, ніж у води і в 100 разів більше, ніж у повітря. В результаті, при намоканні та промерзанні, навіть самі теплозберігаючі будівельні матеріали дуже погіршують свої теплоізолюючі характеристики. Особливо помітний цей ефект у міжсезоння, коли опалення відключено, а дощі, що часто йдуть, змінюються заморозками.
Висока вологість, що зберігається тривалий період у будівельному матеріалі, є сприятливим середовищем для розвитку різного роду мікроорганізмів: бактерій, грибків, водоростей, лишайників, мохів та ін. В результаті своєї життєдіяльності ці мікроорганізми здатні виділяти агресивні речовини ( органічні та неорганічні кислоти, аміак, сірководень, вуглекислий газ та ін.), що викликають хімічну корозію та руйнування будівельного матеріалу. Накопичення біомаси мікроорганізмів створює внутрішній тиск у будівельному матеріалі, що також у результаті призводить до його повного руйнування. Багато видів мікроорганізмів здатні сорбувати вологу з повітря, виділяти воду як продукт своєї життєдіяльності, що веде до надмірного зволоження будівельного матеріалу, розчинення забруднювачів та розвитку інших мікроорганізмів. Результат впливу мікроорганізмів спостерігається у вигляді чорних, коричневих або зелених плям, що істотно погіршують зовнішній вигляд фасадів та внутрішніх приміщень будівель. Мікроорганізми, що розвиваються, небезпечні не тільки для будівельних матеріалів і конструкцій, але і згубні для здоров'я людини, особливо це відноситься до грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль). Результат впливу мікроорганізмів спостерігається у вигляді чорних, коричневих або зелених плям, що істотно погіршують зовнішній вигляд фасадів та внутрішніх приміщень будівель. Мікроорганізми, що розвиваються, небезпечні не тільки для будівельних матеріалів і конструкцій, але і згубні для здоров'я людини, особливо це відноситься до грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль). Результат впливу мікроорганізмів спостерігається у вигляді чорних, коричневих або зелених плям, що істотно погіршують зовнішній вигляд фасадів та внутрішніх приміщень будівель. Мікроорганізми, що розвиваються, небезпечні не тільки для будівельних матеріалів і конструкцій, але і згубні для здоров'я людини, особливо це відноситься до грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль). істотно погіршують зовнішній вигляд фасадів та внутрішніх приміщень будівель. Мікроорганізми, що розвиваються, небезпечні не тільки для будівельних матеріалів і конструкцій, але і згубні для здоров'я людини, особливо це відноситься до грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль). істотно погіршують зовнішній вигляд фасадів та внутрішніх приміщень будівель. Мікроорганізми, що розвиваються, небезпечні не тільки для будівельних матеріалів і конструкцій, але і згубні для здоров'я людини, особливо це відноситься до грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль). особливо це стосується грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль). особливо це стосується грибків. Власне, небезпечні не самі грибки, а суперечки та леткі органічні сполуки, що виділяються в навколишній простір при розмноженні грибків та вдихаються нами разом із повітрям. Вони мають специфічний гнильний запах і надзвичайно шкідливі для здоров'я людини (викликають алергічні захворювання шкіри та дихальних шляхів, аж до бронхіальної астми, суглобово-ревматичні захворювання, нудоту та головний біль).
Таким чином, для збереження експлуатаційних властивостей та продовження терміну служби огороджувальних конструкцій будівель та споруд, необхідно захищати їх від вологи, принаймні наскільки це можливо. Для цього придумано безліч способів, але найефективнішим на думку фахівців вважається метод із використанням спеціальних водовідштовхувальних матеріалів на основі кремнійорганічних сполук. Справа в тому, що кремнійорганічні гідрофобізуючі матеріали надають будівельним матеріалам чудових водовідштовхувальних властивостей і, при цьому, не знижують їх паропроникність, яка абсолютно необхідна для виведення надмірної вологи.
Принцип дії кремнійорганічних гідрофобізаторів
Кремнійорганічні гідрофобізатори являють собою розчини або емульсії спеціальних кремнійорганічних речовин (силанів, силоксанів, силіконатів) у водному або органічному розчиннику. При нанесенні на поверхню пористого мінерального матеріалу вони проникають всередину матеріалу, що обробляється на глибину від 0.5 до 20 мм. При висиханні розчинника кремнійорганічні речовини осаджуються і хімічно зв'язуються зі стінками капілярів у вигляді тонкої полімерної плівки. Через гідрофобну природу кремнійорганічних речовин, стінки капілярів стають незмочуваними і вода більше не проникає всередину капілярів, а стає крапельками на поверхні або скочується вниз.
Вода на поверхні бетону та цегляної кладки, оброблених
кремнійорганічним гідрофобізатором:
Чудовою особливістю є те, що кремнійорганічна плівка, хімічно пов'язана з внутрішньою поверхнею капіляра, має дуже малу товщину (1-30 нм) - набагато меншу, ніж діаметр капілярів. Тому, після гідрофобної обробки, практично не відбувається зменшення ефективного діаметра капілярів і вони залишаються відкритими для руху парів і газів, отже паропроникність і газопроникність будівельного матеріалу залишається на колишньому рівні. Саме в цьому полягає принципова відмінність гідрофобізаторів від гідроізоляторів, які за своєю суттю повинні мати мінімальну водопроникність, паропроникність і газопроникність.
Навіщо потрібна паропроникність стін?
У процесі експлуатації під дією зовнішніх атмосферних факторів, а також в результаті життєдіяльності людини, у стінових конструкціях може накопичуватися волога, яка негативно впливає на їх експлуатаційні характеристики. Для швидкого та ефективного виведення вологи, стіни повинні мати достатню паропроникність або, як іноді кажуть, повинні «дихати». Однак, не слід думати, що досить щільна і товста стіна здатна вивести назовні всю пароподібну вологу, яка з тих чи інших причин утворюється всередині приміщення. Навпаки, кількість вологи, що виводиться через стіну, мізерна, порівняно з тією кількістю, що утворюється всередині. Насправді паропроникність стінових конструкцій в першу чергу потрібна для того, Стіни, як правило, є багатошаровими конструкціями, в яких крім основного стінового матеріалу присутні утеплювачі, декоративні та оздоблювальні покриття, які або зменшують, або зберігають паропроникність основного стінового матеріалу. Для того щоб стіни «дихали», дуже важливо грамотно підібрати матеріал утеплювача або декоративно-оздоблювального покриття. Головне правило, яким слід керуватися при виборі цих матеріалів: у багатошарових стінових конструкціях, паропроникність шарів повинна збільшуватися в напрямку від теплої сторони до холодної конструкції, тобто від внутрішньої до зовнішньої. Звідси випливає, що особливу увагу необхідно приділяти паропроникності зовнішньої обробки (фарби, просочення, штукатурки). Якщо паропроникність зовнішнього декоративно-оздоблювального покриття в 2.5 - 3 рази нижче, ніж матеріалу стіни, у холодну погоду можливе утворення у стіні конденсату (на контактній поверхні під шаром зовнішньої штукатурки або фарбування). При збільшенні атмосферної температури, волога, що накопичилася, починає переходити у фазу пари, інтенсивно впливаючи на внутрішню поверхню покриттів і прикладаючи значне зусилля, спрямоване на відрив покриття від основи. Це, у свою чергу, викликає утворення тріщин, бульбашок, лущення та інших ушкоджень. Уникнути всього цього можна тільки одним способом - використовувати проникну для пари обробку.
При збільшенні атмосферної температури, волога, що накопичилася, починає переходити у фазу пари, інтенсивно впливаючи на внутрішню поверхню покриттів і прикладаючи значне зусилля, спрямоване на відрив покриття від основи. Це, у свою чергу, викликає утворення тріщин, бульбашок, лущення та інших ушкоджень. Уникнути всього цього можна тільки одним способом - використовувати проникну для пари обробку. При збільшенні атмосферної температури, волога, що накопичилася, починає переходити у фазу пари, інтенсивно впливаючи на внутрішню поверхню покриттів і прикладаючи значне зусилля, спрямоване на відрив покриття від основи. Це, у свою чергу, викликає утворення тріщин, бульбашок, лущення та інших ушкоджень. Уникнути всього цього можна тільки одним способом - використовувати проникну для пари обробку.Для захисту будівельних матеріалів від руйнівної дії води, розроблено та запущено у виробництво новий високоефективний кремнійорганічний гідрофобізатор – емульсія гідрофобізуюча глибокого проникнення «Гідросилат».
Емульсія гідрофобізуюча глибокого проникнення «Гідросилат» виробляється на основі водної тонкодисперсної емульсії силан-силоксанових олігомерів та акрилових кополімерів, з додаванням стабілізуючих речовин. Вона призначена для захисту пористих гідрофільних будівельних матеріалів від впливу води, що руйнує, та інших шкідливих атмосферних факторів, методом поверхневої обробки.
Емульсія застосовується для обробки як високопористих, так і низькопористих будівельних матеріалів: важкий та легкий бетони, пінобетон, цегла, вапняк, мармур, гіпс, природний та штучний облицювальний камінь, штукатурка, азбоцементні та гіпсокартонні плити та цементна черепиця, покриття водно-дисперсійними, силікатними, цементними та вапняними фарбами, дерево, фанера, ДСП, ДВП, картон, папір та ін.
При нанесенні на поверхню емульсія «Гідросилат» вбирається будівельним матеріалом на глибину 0.5 - 20 мм. Після висихання розчинника, просочений шар обробленого матеріалу набуває водовідштовхувальних властивостей, що перешкоджають капілярному всмоктування рідкої вологи. При цьому зберігається початкова паропроникність та газопроникність будівельного матеріалу. В результаті обробки емульсією, будівельний матеріал набуває також ряду додаткових властивостей, що покращують його експлуатаційні характеристики та продовжують термін служби будівельних об'єктів.
Область застосування
Технічні характеристики
| найменування показника | Норма |
| Зовнішній вигляд | Однорідна рідина молочно-білого кольору без механічних домішок |
| Щільність, г/см 3 | 1.00 – 1.10 |
| Водневий показник (рН) | 5.0 – 6.0 |
| Гідрофобізуюча здатність, година, не менше | 3.0 |
Додаткові властивості:
Інструкції із застосування
Підготовка поверхні:
Підготовка емульсії:
Умови нанесення:
Спосіб нанесення:
На сильнопоглинаючих матеріалах обробку емульсією проводять в один прийом до повного насичення поверхні (поверхня починає блищати).
На слабовбираючих матеріалах, обробку емульсією проводять у два прийоми: перший шар наноситься, поки поверхня не почне блищати; другий шар наноситься відразу після того, як поверхня перестане блищати (метод «мокрий по мокрому»).
Час висихання окремого шару при температурі 20 ° С - від 20 до 30 хвилин. Не допускається наносити емульсію на вже висохлий шар. Після нанесення емульсії, оброблену поверхню необхідно захищати від контакту з водою не менше 12 годин. Якщо безпосередньо після нанесення емульсії пішов дощ, необхідно провести повторну обробку поверхні після її повного висихання.Максимальний ефект гідрофобізації поверхні матеріалу досягається через 36 годин після обробки.
Очищення інструменту:
Після завершення робіт, інструмент потрібно відразу промити водою або миючим засобом.
Запобіжні заходи:
Емульсія екологічно безпечна, не містить органічних розчинників, не має запаху, пожежобезпечна та нешкідлива. Щоб уникнути індивідуальних алергічних реакцій при попаданні на шкіру або в очі, необхідно промити їх водою.
Витрата матеріалу:
Залежно від поглинаючої здатності оброблюваної поверхні, витрата емульсії становить 200 - 350 г/м2.
Упаковка:
Пластикові пляшки або каністри об'ємом: 1 л, 5 л, 10 л.
Умови зберігання та транспортування:
Зберігати та транспортувати при температурі вище +5°C у щільно закритій тарі. Гарантійний термін зберігання – 6 місяців з дня виготовлення.
© 2011 – 2020 Виробничо-торгова База ТЕРМОСИЛАТ™ |